ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
ВІТАЄМО З НОВРУЗОМ!!!
Бажаємо здійснення найзаповітнішого в Новому році!!!
З історії…Новруз − це день весняного рівнодення − 21 березня, свято весни або нового року… Виникнувши в Хорасані більше 3000 років тому, майже одночасно з виникненням землеробства, воно поширилося всіма суміжними країнами.
«Свічка горить… Горить свіча на хончі − святковому підношенні. Очі наші, які звикли до яскравого світла електричних вогнів, при світлі свічки відчувають дивне умиротворення, заспокоєння, ніби з шуму і суєти великих міст ми перенеслися у тихий, спокійний куточок природи. М’який вогонь свічки, здається, повертає нас у дитинство, в зорю нашого життя. Залишаючись наодинці зі свічкою, людина залишається наодинці з собою. Думки, сумніви, переживання вириваються з неспинного потоку суєти і повертаються до його єства, з’єднуються з його суттю. Випливають в уяві твої вчинки, твої устремління, і ти прагнеш відокремити зерна від полови. Здається, в цій скромній магії свічки − прихована сила і краса, що зберігають в людині людське, очищають її від бруду і скверни.
Коли наставала весна, що знаменує новоріччя за народним календарем, згідно з традицією, на честь кожного з нас (в родині) запалювалася свічка, і кожен з нас при світлі цієї свічки поринав у себе, у роздуми про перевернуту сторінку життя на порозі весняного новорічного відродження, і це були найбільш хвилюючі миті».
(Сабір Рустамханли, «Книга життя»)
" data-title="ВІТАЄМО З НОВРУЗОМ!!!">Факультет іноземних мов вітає усіх мусульман із прийдешнім НОВРУЗОМ.
Бажаємо здійснення найзаповітнішого в Новому році!!!
З історії…
Новруз − це день весняного рівнодення − 21 березня, свято весни або нового року… Виникнувши в Хорасані більше 3000 років тому, майже одночасно з виникненням землеробства, воно поширилося всіма суміжними країнами.
«Свічка горить… Горить свіча на хончі − святковому підношенні. Очі наші, які звикли до яскравого світла електричних вогнів, при світлі свічки відчувають дивне умиротворення, заспокоєння, ніби з шуму і суєти великих міст ми перенеслися у тихий, спокійний куточок природи. М’який вогонь свічки, здається, повертає нас у дитинство, в зорю нашого життя. Залишаючись наодинці зі свічкою, людина залишається наодинці з собою. Думки, сумніви, переживання вириваються з неспинного потоку суєти і повертаються до його єства, з’єднуються з його суттю. Випливають в уяві твої вчинки, твої устремління, і ти прагнеш відокремити зерна від полови. Здається, в цій скромній магії свічки − прихована сила і краса, що зберігають в людині людське, очищають її від бруду і скверни.
Коли наставала весна, що знаменує новоріччя за народним календарем, згідно з традицією, на честь кожного з нас (в родині) запалювалася свічка, і кожен з нас при світлі цієї свічки поринав у себе, у роздуми про перевернуту сторінку життя на порозі весняного новорічного відродження, і це були найбільш хвилюючі миті».
(Сабір Рустамханли, «Книга життя»)