ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВО: ВІД МОВИ ДО КУЛЬТУРИ, ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРУ ДО МОВИ
практики іноземних мов, і вивчають її студенти бакалаврату як Лінгвокраїнознавство країн другої іноземної мови (німецької, французької, іспанської).
Як комплексна навчальна дисципліна Лінгвокраїнознавство об’єднує велику кількість інших дисциплін як суспільствознавчого, так і мовознавчого характеру (історію, географію, когнітивну лінгвістику, етнолінгвістику, культурологію). При цьому з усвідомленням кумулятивної функції мови студенти мають нагоду переконатися, що мова є не лише засобом комунікації, але і носієм етнокультурної спадщини народу, має здатність до відображення і збереження у своїх знаках інформації про становлення і розвиток як мови, так і держави в цілому. А порівняння відповідних лінгвоетнокультурних норм рідної та іноземної мови, що вивчається, має дати студентові змогу краще зрозуміти як власне культурне оточення, так і багатогранність культури людства загалом. Разом з тим, що особливо важливо, студенти, засвоюючи мову одночасно з культурою, розширюють свій кругозір, поглиблюють загальну ерудицію.
Гарною традицією нашого факультету стало застосування на практиці набутих при вивченні Лінгвокраїнознавства знань студентів під час підготовки щорічних лінгвокультурних виховних заходів, присвячених країнознавчим та етнокультурним реаліям Німеччини, Франції та Іспанії.
Глибокі знання свого предмету викладачів секцій німецької, французької та іспанської мови кафедри, його сучасне навчально-методичне забезпечення і оснащення та справжня зацікавленість в результаті тих, хто навчає, стають запорукою успішного засвоєння курсу студентами. Адже по його завершенню більшість із них мають у своїх залікових книжках добрі та відмінні оцінки. І це не тому, що все це так легко вивчити, а тому, що цікаво і корисно. Відповіді студентів на семінарах стають захоплюючими презентаціями, джерелом нових знань та важливої інформації про країни, мови яких вивчають.
І нині в умовах дистанційного навчання студенти під керівництвом своїх наставників продовжують сумлінно вивчати історію, географію, культуру та сучасні реалії Німеччини, Франції та Іспанії. І це обов’язково стане їм в нагоді як майбутнім фахівцям. Адже неможливо оволодіти іншою мовою без знань про країну, про культуру та традиції, спосіб життя носіїв цієї мови. Лінгвокраїнознавчі знання з тієї категорії, що не так похвально знати, як ганебно не знати чи не хотіти дізнатися. Не можна знати усе, але треба прагнути знати якомога більше і застосовувати свої знання на практиці, зокрема в міжкультурній комунікації.
Зрештою: Non scholae, sed vitae discimus! Не для школи, а для життя навчаються!
Курс «Лінгвокраїнознавство» є традиційним для навчальних планів факультетів іноземних мов. На факультеті іноземних мов УДПУ імені Павла Тичини ця навчальна дисципліна забезпечується кафедрою теорії та
практики іноземних мов, і вивчають її студенти бакалаврату як Лінгвокраїнознавство країн другої іноземної мови (німецької, французької, іспанської).
Як комплексна навчальна дисципліна Лінгвокраїнознавство об’єднує велику кількість інших дисциплін як суспільствознавчого, так і мовознавчого характеру (історію, географію, когнітивну лінгвістику, етнолінгвістику, культурологію). При цьому з усвідомленням кумулятивної функції мови студенти мають нагоду переконатися, що мова є не лише засобом комунікації, але і носієм етнокультурної спадщини народу, має здатність до відображення і збереження у своїх знаках інформації про становлення і розвиток як мови, так і держави в цілому. А порівняння відповідних лінгвоетнокультурних норм рідної та іноземної мови, що вивчається, має дати студентові змогу краще зрозуміти як власне культурне оточення, так і багатогранність культури людства загалом. Разом з тим, що особливо важливо, студенти, засвоюючи мову одночасно з культурою, розширюють свій кругозір, поглиблюють загальну ерудицію.
Гарною традицією нашого факультету стало застосування на практиці набутих при вивченні Лінгвокраїнознавства знань студентів під час підготовки щорічних лінгвокультурних виховних заходів, присвячених країнознавчим та етнокультурним реаліям Німеччини, Франції та Іспанії.
Глибокі знання свого предмету викладачів секцій німецької, французької та іспанської мови кафедри, його сучасне навчально-методичне забезпечення і оснащення та справжня зацікавленість в результаті тих, хто навчає, стають запорукою успішного засвоєння курсу студентами. Адже по його завершенню більшість із них мають у своїх залікових книжках добрі та відмінні оцінки. І це не тому, що все це так легко вивчити, а тому, що цікаво і корисно. Відповіді студентів на семінарах стають захоплюючими презентаціями, джерелом нових знань та важливої інформації про країни, мови яких вивчають.
І нині в умовах дистанційного навчання студенти під керівництвом своїх наставників продовжують сумлінно вивчати історію, географію, культуру та сучасні реалії Німеччини, Франції та Іспанії. І це обов’язково стане їм в нагоді як майбутнім фахівцям. Адже неможливо оволодіти іншою мовою без знань про країну, про культуру та традиції, спосіб життя носіїв цієї мови. Лінгвокраїнознавчі знання з тієї категорії, що не так похвально знати, як ганебно не знати чи не хотіти дізнатися. Не можна знати усе, але треба прагнути знати якомога більше і застосовувати свої знання на практиці, зокрема в міжкультурній комунікації.
Зрештою: Non scholae, sed vitae discimus! Не для школи, а для життя навчаються!