ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Традиційно студенти факультету іноземних мов УДПУ імені Павла Тичини беруть участь в конкурсах літературних перекладів й перекладають вірші з німецької на українську мову. Варто зазначити, що добрати відповідні слова й вирази, передати головну думку та настрій вірша, витримати риму й створити самобутній поетичний твір рідною мовою – справа не з легких!
Так, неодноразово наші студенти вже брали участь у щорічному Всеукраїнському студентському конкурсі перекладу «Художнє слово в світовій культурі» й отримували сертифікати учасників. Організатором конкурсу, який відбувається вже 8 років поспіль, є кафедра теорії та практики перекладу германських і романських мов філологічного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
А цього року студентка факультету іноземних мов УДПУ імені Павла Тичини стала переможницею в конкурсі художнього перекладу віршів сучасних німецьких поетів, який проводить кафедра німецької мови Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Коли викладач німецької мови Авчіннікова Г. Д. запросила до участі в ньому, студентка 21 групи Кичій Ганна зробила блискучий переклад філософського вірша німецького поета Роберта Ґернхардта і здобула перше місце! Конкурс проводився 29 квітня, студенти зі всієї України надсилали до оргкомітету кілька сотень робіт. Завдання студентів-учасників полягало в тому, аби якнайкраще зробити переклад поетичного твору з німецької мови на українську або російську мову; або навпаки з української мови на німецьку.

При оцінці перекладу враховувалися: оригінальність творчих ідей, покладених в основу перекладу; точність перекладу і близькість до оригіналу; відчуття мови, передача змісту і краси тексту; адекватність лексико-граматичних засобів; розкриття культурно-специфічних особливостей перекладу; відображення змісту; стилістика тексту, що перекладається; якість римування, ритміка; естетична еквівалентність, значну увагу було приділено граматиці конкурсних робіт.
Вітаємо з перемогою нашу талановиту зірочку й бажаємо подальших перемог. Нижче можна ознайомитись з перекладом.

Robert Gernhardt
Ach!
Ach, noch in der letzten Stunde
werde ich verbindlich sein.
Klopft der Tod an meine Ture,
rufe ich geschwind: Herein!
Woran soll es gehn? Ans Sterben?
Hab ich zwar noch nie gemacht,
doch wir werd’n das Kind schon schaukeln —
na, das ware ja gelacht!
Interessant so eine Sanduhr!
Ja, die halt ich gern mal fest.
Ach – und das ist Ihre Sense?
Und die gibt mir dann den Rest?
Wohin soll ich mich jetzt wenden?
Links? Von Ihnen aus gesehn?
Ach, von mir aus! Bis zur Grube?
Und wie soll es weitergehn?
Ja, die Uhr ist abgelaufen.
Wollen Sie die jetzt zuruck?
Gibts die irgendwo zu kaufen?
Ein so ausgefall’nes Stuck
Findet man nicht alle Tage,
womit ich nur sagen will
— ach! Ich soll hier nichts mehr sagen?
Geht in Ordnung! Bin schon

Роберт Ґернхардт
Ох!
Аж до останньої моєї миті
Покірним буду я і ввічливим щодня.
І як постукають у двері руки смерті люті,
«Зайдіть, не страшно», – скажу їй різко я.

Але, невже за долею настав вже смерті час?
Ох! Смерть – це щось незвідано-нове…
Проте, я впевнений, що не скорюся їй ураз,
І доведу, що зовсім вона не знає ще мене!

«А що це – годинник пісочний у руках у Вас?
Цікаво ж як!.. І хочу ще я запитати
Про косу ту, яку витягуєте повсякчас,
Коли жнива скорботні треба Вам збирати».

Та бачу я, що повернуть кудись уже пора…
«Наліво, кажете, і йти слідом за Вами?»
Та ж до могил веде ця стежка, заросла і стара!
Невже так близько вічний спокій, що зорі мені провіщали?!

Ох, вже бачу: годинник – пустий, без піску.
Хотів би, звичайно, життя повернути…
Тому запитаю, а відповідь дайте яснý і просту:
«Де можна годинник химерний такий роздобути?»

Він – унікальний? Гаразд, я це зрозумів!
Та Ви не дивуйте, я лиш хотів запитати…
Що? Ми вже тут, і не потрібно більш слів?!
Як добре… Буду вже очі скоріш закривати.
Переклад Кичій Г.