ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Oскільки черговий навчальний рік завершенo, нарешті настала і моя черга зробити деякі висновки та, звісно ж, поділитися з вами моїм власним досвідом перебування за кордоном.
Почну з того, що цієї зими я стала учасником програми академічної мобільності Mobile+, що передбачає семестрове навчання в Університеті Порту (U.Porto). То ж, одразу після отримання гранту на стипендію, я оформила всі необхідні документи та вирушила у Португалію для вдосконалення мовних навичок із іноземних мов та здобуття власного досвіду перебування за кордоном.

Не можу не розповісти про період адаптації, адже у кожної людини він різний як за тривалістю (у мене це зайняло, від сили, 1,5-2 тижні), так і за реакцією на повну зміну середовища. Більше того, це вважається однією із найскладніших речей для більшості – і не дарма. З одного боку, вирушаючи у іншу країну вже підсвідомо захоплює новизна: диковинна атмосфера із зовсім іншими поглядами на звичні нам речі, веселими традиціями, відкритими для спілкування у будь-який час місцевими громадянами, спекучим різким кліматом, екзотичною флорою і фауною, навіть – магазинними вивісками та білбордами португальською (я ніколи не вивчала португальську, тому ця мова мене дивувала вдвічі більше) тощо; з іншого боку, перші тижні переслідує відчуття того, що ти – прибулець із іншої планети, тому тобі потрібен час, щоб ввести себе у місцеву спільноту належним чином.
Потім, коли всі труднощі подолані та пристосування завершено, на перший план виходить навчання, адже це, власне, мета всієї подорожі. Доцільно зазначити, що саме поняття «навчання» у Португалії помітно відрізняється від звичного нам – українцям, тому цей семестровий досвід помітно розширив мій науковий кругозір та допоміг знайти зовсім інші методи опанування матеріалу і набуття знань.

Як і у багатьох європейських країнах вибір предметів здійснюється самим студентом, кожним окремо створюється індивідуальний розклад (в залежності від раніше обраних предметів) та обирається викладач. Для цього студент перші тижні навчання може відвідувати однакові заняття по одному предмету з різними викладачами, щоб обрати найкращий для себе варіант. Обравши предмет та викладачів студент відвідує лекції та опрацьовує запропонований матеріал самостійно – якщо предмет теоретичний (література, культура, історія), якщо ж предмет практичний (на моєму прикладі: німецька та англійська мови) – щозаняття студенти діляться на групи або на пари, беруть один у одного інтерв’ю, виводять певну статистику на основі розповідей одногрупників, та в кінці заняття кожен презентує доповідь і підбиває підсумки. Звісно, не обійтись і без вправ на відпрацювання навичок з граматики, лексики, фонетики, що зазвичай студенти роблять вдома та перевіряють на наступному занятті під контролем викладача.
При завершенні семестру із кожного предмету проводиться ряд іспитів, де із теоретичних студент складає письмовий екзамен і пише ессе на основі власного дослідження, що проводив протягом семестру, а з практичних предметів складаються окремо іспити з говоріння, письма та граматики. Наприклад, із німецької мови на екзамені із говоріння кожна трійка студентів мала експромтом розповісти діалог на задану тему, з англійської – екзамен проводився у формі дискусії певного літературного твору (що студент обирав самостійно із переліку запропонованих), який студенти обговорювали з викладачем, попередньо об’єднавшись в пари.
Не менш вражає відношення до навчання як і португальських студентів, так і викладачів університету Порту (очевидно, що у хорошому сенсі). Перебуваючи на заняттях ти не відчуваєш «офіційності» ні з однієї сторони, ні з іншої. Викладачі (різні за етнічним походженням, національністю та характерами) презентують свій предмет особливим чином, проявляючи всю свою креативність. Наводячи приклад, слід згадати викладача з англійської, що зовсім не використовував авторитаризму у своїй діяльності. Кожну пару він починає із привітної неофіційної розмови з кожним студентом, постійно шуткує і посміхається, чим створює атмосферу психологічного комфорту та бажання висловити свою думку. Цим він заохочував нас не нервувати, не соромитись задавати питання, сміливо дискутувати на будь-яку тему. Викладач із німецької (носій мови) кожної пари показує власно створені презентації, розповідаючи при цьому безліч цікавого та сучасного про його батьківщину, проводить інтерактивні моделі та запрошує на пари німецьких дослідників. Зовсім відрізняється підхід наступного викладача – із англійської культури та шекспіріади, спокійний та вільний, а, коли потрібно, достатньо емоційний. Розбираючи кожен твір детально по частинам, він настільки поглинав у кожну репліку, виразно цитуючи та пояснюючи її сенс. Також не можу не згадати про викладача із ірландської культури – імпульсивний, із яскравою дикцією та неперевершеним словниковим запасом. Своїм дзвінким голосом та не менш емоційними розповідями він не тільки пробуджував стомлених студентів, а ще й підсвідомо змушував усіх присутніх поринути у історичні події з головою. Кожне слово береться до уваги, до кожного твору чітко визначено та проаналізовано історичне підгрунтя, що складається таке враження, неначе автор – присутній та передає весь сенс твору напряму.
Стосовно студентської спільноти все теж дуже різнобарвне: місцеві студенти із багатьох районів Португалії та студенти за обміном із Італії, Іспанії, Туреччини, Росії, Польщі, Греції, Північної Кореї, Англії, Ірландії, Бразилії, Швейцарії, Германії і, звісно ж, України. Із вищеназваних я знайома з представником кожної країни особисто, тому слід підсумувати, що кожен студент тут почуває себе вільно, всі відкриті до спілкування і не байдужі до оточуючих. Неважливо із якої країни і на який час студент приїхав – у нього завжди знайдуться друзі навіть із найвіддаленіших місць світу. Спільнота студентів за обміном постійно організовує поїздки та екскурсії у найцікавіші місця, де завжди можна завести ще більше знайомств і відпочити на славу із інтернаціональними друзями.
Слід нагадати, що навіть у розслабленому повсякденному спілкуванні рівень розмовної англійської зростає автоматично, хоча більшість представників молодшого покоління португальців вільно розмовляють не лише англійською, а іспанською, німецькою та французькою. До речі, після декількох місяців перебування в іншомовній атмосфері я почала розуміти португальську, хоч і моє навчання не передбачає опанування даної мови. Тобто, інтернаціональне середовище в університеті було спрямоване на практику англійської та німецької мов, в той час вдома за допомогою спілкування з хазяйкою квартири, з сусідами та португальськими дівчатами, що проживають зі мною, також – телебачення, радіо, звичайних походів у магазин за продуктами створилось окреме португальське мовне середовище.
Описуючи всю красу міста Порту та його особливу атмосферу, прославлену не тільки на теренах Португалії, я, напевне, не зможу зупинитись. Північні традиції, державні свята із щедрими феєрверками і привітними людьми, екзотичні краєвиди із пальмами та дикими чайками від Атлантичного океану до річки Доуру, вкриті червоною черепицею дахи маленьких старих домів, хмарочоси у центральній частині міста, архітектурні пам’ятки як і модернізму, так і бароко – тут є все потрібне для натхнення.

Підсумовуючи все вище сказане, перший іноземний досвід приніс мені користь не лише як студенту-мовнику, а і як звичайній людині, що прагне здобути нові враження та побачити щось нове і незвичне. Тому, щиро сподіваюсь, що моя міні-розповідь була цікавою для вас і вона надихне вас на нові починання.

Cтудентка 4 курсу факультету іноземних мов,
Анастасія Чічкало