ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Члени науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини здійснюють вивчення новітніх тенденцій становлення українськомовної та англійськомовної картин світу в умовах російсько-української війни, яка актуалізує пошук оригінальних мовних шляхів вербалізації і концептуалізації реалій навколишньої дійсності засобами іноземних мов.
6 червня 2024 р. під час онлайн-засідання Лабораторії на тему: «#Маріуполь #Надія»: перекладацька реконструкція образу душевного болю засобами англійської мови» керівником – доктором пед. наук, професором, завідувачем кафедри теорії та практики іноземних мов Білецькою Іриною Олександрівною та викладачем Гурським Ігорем Юрійовичем було здійснено спробу аналізу проблеми вербалізації та адекватного відтворення означеного образу для представників англійської лінгвокультури.
Матеріалом дослідження слугувала книга-біль, крик та сповідь «#Маріуполь #Надія» маріупольської журналістки Надії Сухорукової, в основі якої – уривки щоденника, який авторка вела під час блокади рідного міста у соціальних мережах та які втілюють життєствердні мотиви в умовах «зламаного» годинника довоєнного життя. Щоденна фіксація подій із вираженням сили незламної надії, яку не знищити навіть сучасною зброєю, стали основним призначенням Н. Сухорукової, яка відтворила цілісну історію трагедії вторгнення окупантів.
Учасниками онлайн-засідання були члени Лабораторії, серед яких викладачі кафедри теорії та практики іноземних мов та здобувачі ОС «Магістр» І курсу денної і заочної форм ОПП «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» за спеціальністю 035.041 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська галузі знань 03 Гуманітарні науки.
В умовах російсько-української війни актуальність дослідження обраної теми об’єктивується потребою системного розкриття образної складової концептуалізації болю свідками окупації для поширення правди про воєнні злочини рф та здійснення протидії ворогу на інформаційному фронті.
Об’єктом дослідження слугувала історія окупації Маріуполя очима людей, які зуміли її пережити в надскладних обставинах.
Предмет дослідження представлений аналізом стилістичного та перекладацького аспектів відтворення образу душевного болю засобами англійської мови.
Метою дослідження був підбір оптимальних стратегій відтворення образної складової душевного болю засобами англійської мови з обґрунтуванням доцільності прийнятих перекладацьких рішень.
Для досягнення поставленої мети були зреалізовані такі завдання:
1. Визначити роль образу душевного болю у моделюванні образної системи блокадного щоденника.
2. Охарактеризувати образно-символічне втілення душевного болю.
3. Здійснити пошук відповідників для адекватного відтворення образу душевного болю засобами англійської мови.
Активними учасниками онлайн-засідання були член робочої групи ОПП «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» другого (магістерського) рівня вищої освіти Демчук Вікторія Володимирівна, директор бюро перекладів «NIKA» та стейкхолдер означеної ОП Юц Ірина Сергіївна, перекладач бюро перекладів «NIKA» (м. Умань). Перекладачі долучилися до обговорення прийнятих перекладацьких рішень і поділилися власним досвідом відтворення значень лексем у «травматичних» текстах та шляхами подолання проблеми неперекладеності воєнних неологізмів.
Перспективи подальших розвідок убачаються членами науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики у розробці шляхів подолання проблеми неперекладеності новотворів засобами німецької, французької та іспанської мов (на матеріалі «травматичних» текстів доби російсько-української війни).