ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

ВЗАЄМОДІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУР ЗАДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕЗЛАМНОСТІ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ПЕРІОД ВІЙНИ

Переглядів 61
Незважаючи на воєнні реалії‚ під переривчасті звуки сирен продовжується шлях розвитку лінгвістичної науки. Так, 25 квітня 2023 року на базі науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики (керівник – д-р пед. наук, професор Білецька І.О.) проведено круглий стіл «Взаємодія лінгвокультур задля збереження незламності ідентичностей у період війни на тлі активізації євроінтеграційних процесів в Україні на початку ХХІ століття». Захід приурочено Всеукраїнському фестивалю Дні науки, який проходить в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
Наскрізним завданням роботи круглого столу стало розкриття етнокультурної специфіки концепту‚ «розплутування» розгалуженої системи його культурних коренів та прогнозування перспектив його подальшого семантичного життя, оскільки концепти залишаються незмінним фокусом уваги в дослідженнях науковців Лабораторії та здобувачів вищої освіти, які активно залучаються до наукової діяльності у галузі іншомовної філології та лінгвометодики на засадах академічної доброчесності у процесі входження України до європейського культурного простору. Саме здобувачі ОС «магістр» освітньої програми «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно)‚ перша – англійська» розгорнули активну дискусію навколо контраверсійної природи концепту‚ його структури та узагальнення критеріїв класифікації означеного «носія культурної пам’яті народу». Складність реалізації означеного завдання об’єктивувалося тим‚ що молодим дослідникам необхідно було не просто «поринути в океан» значень‚ але й зіткнутися із прихованими контекстуальними «айсбергами»‚ які можуть таїти в собі несподівані аспекти актуалізації семантики у визначених дискурсивних фрагментах. Сповнені дискусіями та спільними відкриттями, учасники круглого столу прийшли до висновку, що здійснені ними дослідження не претендують на вичерпність результатів‚ оскільки проаналізувати мовну специфіку вербалізації концептів можна лише шляхом осмислення механізмів трансформації суспільної реальності‚ що за своєю сутністю є невирішеною проблемою на сучасному етапі.

" data-title="ВЗАЄМОДІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУР ЗАДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕЗЛАМНОСТІ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ПЕРІОД ВІЙНИ">

Незважаючи на воєнні реалії‚ під переривчасті звуки сирен продовжується шлях розвитку лінгвістичної науки. Так, 25 квітня 2023 року на базі науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики (керівник – д-р пед. наук, професор Білецька І.О.) проведено круглий стіл «Взаємодія лінгвокультур задля збереження незламності ідентичностей у період війни на тлі активізації євроінтеграційних процесів в Україні на початку ХХІ століття». Захід приурочено Всеукраїнському фестивалю Дні науки, який проходить в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.
Наскрізним завданням роботи круглого столу стало розкриття етнокультурної специфіки концепту‚ «розплутування» розгалуженої системи його культурних коренів та прогнозування перспектив його подальшого семантичного життя, оскільки концепти залишаються незмінним фокусом уваги в дослідженнях науковців Лабораторії та здобувачів вищої освіти, які активно залучаються до наукової діяльності у галузі іншомовної філології та лінгвометодики на засадах академічної доброчесності у процесі входження України до європейського культурного простору. Саме здобувачі ОС «магістр» освітньої програми «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно)‚ перша – англійська» розгорнули активну дискусію навколо контраверсійної природи концепту‚ його структури та узагальнення критеріїв класифікації означеного «носія культурної пам’яті народу». Складність реалізації означеного завдання об’єктивувалося тим‚ що молодим дослідникам необхідно було не просто «поринути в океан» значень‚ але й зіткнутися із прихованими контекстуальними «айсбергами»‚ які можуть таїти в собі несподівані аспекти актуалізації семантики у визначених дискурсивних фрагментах. Сповнені дискусіями та спільними відкриттями, учасники круглого столу прийшли до висновку, що здійснені ними дослідження не претендують на вичерпність результатів‚ оскільки проаналізувати мовну специфіку вербалізації концептів можна лише шляхом осмислення механізмів трансформації суспільної реальності‚ що за своєю сутністю є невирішеною проблемою на сучасному етапі.