ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ КОНКУРС ПЕРЕКЛАДУ
Конкурс перекладів проходив у таких номінаціях:
Переклад поетичного твору з англійської мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з німецької мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з французької мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з української мови на англійську мову.
Переклад поетичного твору з української мови на німецьку мову.
Переклад поетичного твору з української мови французьку мову.
На конкурс було надіслано 532 авторських переклади із ВНЗ України напряму підготовки Філологія. Спеціальностей «Переклад», «Прикладна лінгвістика», «Міжнародна інформація».
Нам надзвичайно приємно, що серед переможців є студентка нашого факультету – Бень Анастасія у номінації Переклад поетичного твору з англійської на українську мову.
Щиро вітаємо із перемогою та чекаємо подальших творчих звершень.Вашій увазі авторський переклад Анастасії Бень
Acquainted with the Night
by Robert Frost
I have been one acquainted with the night.
I have walked out in rain – and back in rain.
I have outwalked the furthest city light.
I have looked down the saddest city lane.
I have passed by the watchman on his beat
And dropped my eyes, unwilling to explain.
I have stood still and stopped the sound of feet
When far away an interrupted cry
Came over houses from another street,
But not to call me back or say good-bye;
And further still at an unearthly height,
One luminary clock against the sky
Proclaimed the time was neither wrong nor
right.
I have been one acquainted with the night.
«Acquainted with the Night» переклад Анастасії Бень
Із ніччю я якось заприязнився.
Знайомства того свідком стала злива.
Ліхтар останній у пітьмі згубився.
Коли близьким здававсь кінець мандрівки,
Я з вартовим у посту розминувся,
Сховавши погляд в сіряву бруківки.
Сповільнив раптом крок і стрепенувся,
То зупинив мене бентежний поклик,
Що із далеких темних вулиць чувся.
Та не прощання то було й не оклик;
В височині небесній засвітився
Ясний годинник – дальніх зорей поблиск.
Та лік його часу давно спинився…
Із ніччю я якось заприязнився.
Студенти факультету іноземних мов УДПУ імені Павла Тичини взяли участь у всеукраїнському студентському конкурсі перекладу «Художнє слово в світовій культурі» – 2016, який відбувався на базі філологічного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Конкурс перекладів проходив у таких номінаціях:
Переклад поетичного твору з англійської мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з німецької мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з французької мови на українську мову.
Переклад поетичного твору з української мови на англійську мову.
Переклад поетичного твору з української мови на німецьку мову.
Переклад поетичного твору з української мови французьку мову.
На конкурс було надіслано 532 авторських переклади із ВНЗ України напряму підготовки Філологія. Спеціальностей «Переклад», «Прикладна лінгвістика», «Міжнародна інформація».
Нам надзвичайно приємно, що серед переможців є студентка нашого факультету – Бень Анастасія у номінації Переклад поетичного твору з англійської на українську мову.
Щиро вітаємо із перемогою та чекаємо подальших творчих звершень.
Вашій увазі авторський переклад Анастасії Бень
Acquainted with the Night
by Robert Frost
I have been one acquainted with the night.
I have walked out in rain – and back in rain.
I have outwalked the furthest city light.
I have looked down the saddest city lane.
I have passed by the watchman on his beat
And dropped my eyes, unwilling to explain.
I have stood still and stopped the sound of feet
When far away an interrupted cry
Came over houses from another street,
But not to call me back or say good-bye;
And further still at an unearthly height,
One luminary clock against the sky
Proclaimed the time was neither wrong nor
right.
I have been one acquainted with the night.
«Acquainted with the Night» переклад Анастасії Бень
Із ніччю я якось заприязнився.
Знайомства того свідком стала злива.
Ліхтар останній у пітьмі згубився.
Коли близьким здававсь кінець мандрівки,
Я з вартовим у посту розминувся,
Сховавши погляд в сіряву бруківки.
Сповільнив раптом крок і стрепенувся,
То зупинив мене бентежний поклик,
Що із далеких темних вулиць чувся.
Та не прощання то було й не оклик;
В височині небесній засвітився
Ясний годинник – дальніх зорей поблиск.
Та лік його часу давно спинився…
Із ніччю я якось заприязнився.