EnglishUkrainian

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

ШЕВЧЕНКО І МУЗИКА

Переглядів 12
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От, де люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.

Шевченко є людиною світової культури – поет, художник, митець, музикант. Уривок з його повісті «Музикант» відкриває Шевченка як романтика. Тут він автобіографічно пише про свою особисту ніжну любов до віолончелі. «Арновський привіз віолончель. Боже, що ж то за іграшка! Це лиш одна душа людська може так співати і плакати, як співає і плаче цей дивовижний інструмент. Майстер, що його зробив, мабуть, був сам Прометей. Я лягаю спати і кладу його біля себе. Це моє життя, моє друге я. І якби я був двічі рабом, я б за цей інструмент продав себе втретє в рабство».

Так, студенти факультету іноземної філології 31 та 52 груп разом із кураторами доцентом кафедри англійської мови та методики її викладання Постоленко Іриною Сергіївною та викладачем кафедри Процько Євгенією Сергіївною відвідали творчий концерт, приурочений 200-й річниці українського генія Тараса Григоровича Шевченка, який відбувся 27 лютого 2014 року у Центральній міській бібліотеці.

DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA
Студенти мали змогу дізнатися про музичну творчість митця, були вражені вокальними та музичними здібностями колективу «Ятрань» та студентів Уманського музичного училища.

DIGITAL CAMERA
Розкриваючи тему «Шевченко і музика», треба відзначити, що Шевченко незмірно любив народні пісні, переймав їх з першого разу і знав їх без ліку. Шевченко дуже добре відчував музику, навіть більше того — він навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він був академіком Академії мистецтв — просто так це звання не давалося. Така людина мала бути надзвичайно освіченою. Шевченко відвідував усі оперні прем’єри, престижні концерти, дуже любив Гайдна, Моцарта і Бетховена, Шопена, Мендельсона, Паганіні, Серве, В’єтана.

Все це говорить про те, що Шевченко — інтелігент надзвичайно високого художньому смаку. Щоденники Тараса Шевченка дуже багаті на музичні судження. Він часто звертається до віденських класиків. І, звичайно, ідеалом гармонії завжди залишався Вольфганг Амадей Моцарт. Фрагмент із записів Шевченка за 1957 рік: «Я почув, як маленький оркестрик грає увертюру до опери Моцарта. Це така чудова музика, що мені здається, її не можна заграти недобре, вона завжди звучить божественно».

Велика вдячність колективу Центральної міської бібліотеки, студентам та викладачам Уманського музичного училища за помітний доробок у вшанування пам’яті українського генія.

" data-title="ШЕВЧЕНКО І МУЗИКА">

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От, де люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.

Шевченко є людиною світової культури – поет, художник, митець, музикант. Уривок з його повісті «Музикант» відкриває Шевченка як романтика. Тут він автобіографічно пише про свою особисту ніжну любов до віолончелі. «Арновський привіз віолончель. Боже, що ж то за іграшка! Це лиш одна душа людська може так співати і плакати, як співає і плаче цей дивовижний інструмент. Майстер, що його зробив, мабуть, був сам Прометей. Я лягаю спати і кладу його біля себе. Це моє життя, моє друге я. І якби я був двічі рабом, я б за цей інструмент продав себе втретє в рабство».

Так, студенти факультету іноземної філології 31 та 52 груп разом із кураторами доцентом кафедри англійської мови та методики її викладання Постоленко Іриною Сергіївною та викладачем кафедри Процько Євгенією Сергіївною відвідали творчий концерт, приурочений 200-й річниці українського генія Тараса Григоровича Шевченка, який відбувся 27 лютого 2014 року у Центральній міській бібліотеці.

DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA
Студенти мали змогу дізнатися про музичну творчість митця, були вражені вокальними та музичними здібностями колективу «Ятрань» та студентів Уманського музичного училища.

DIGITAL CAMERA
Розкриваючи тему «Шевченко і музика», треба відзначити, що Шевченко незмірно любив народні пісні, переймав їх з першого разу і знав їх без ліку. Шевченко дуже добре відчував музику, навіть більше того — він навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він був академіком Академії мистецтв — просто так це звання не давалося. Така людина мала бути надзвичайно освіченою. Шевченко відвідував усі оперні прем’єри, престижні концерти, дуже любив Гайдна, Моцарта і Бетховена, Шопена, Мендельсона, Паганіні, Серве, В’єтана.

Все це говорить про те, що Шевченко — інтелігент надзвичайно високого художньому смаку. Щоденники Тараса Шевченка дуже багаті на музичні судження. Він часто звертається до віденських класиків. І, звичайно, ідеалом гармонії завжди залишався Вольфганг Амадей Моцарт. Фрагмент із записів Шевченка за 1957 рік: «Я почув, як маленький оркестрик грає увертюру до опери Моцарта. Це така чудова музика, що мені здається, її не можна заграти недобре, вона завжди звучить божественно».

Велика вдячність колективу Центральної міської бібліотеки, студентам та викладачам Уманського музичного училища за помітний доробок у вшанування пам’яті українського генія.