ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У відповідності з планом наукових заходів факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на 2022–2023 н.р.‚ 23 листопада 2022 р. кафедрою теорії та практики
іноземних мов на базі науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики (керівник – д-р пед. наук‚ проф. Білецька І.О.) було організовано та проведено І науково-методичний семінар «Проблеми романо-германської філології та іншомовної лінгвометодики у ціннісних вимірах сьогодення»‚ метою якого була акумуляція теоретичних здобутків у галузях  романо-германської філології та іншомовної лінгвометодики з метою переосмислення наявних та продукування нових знань‚ які можуть бути використані в практичній площині професійної підготовки майбутніх конкурентоздатних фахівців у галузі іншомовної освіти факультету іноземних мов УДПУ імені Павла Тичини.

Завданнями заходу були такі: навчити дослідників-початківців здійснювати комплексне вирішення складних спеціалізованих лінгвістичних та методичних проблем‚ що передбачає комплексне застосування набутих знань із обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів освітньо-професійних програм‚ які імплементуються на факультеті іноземних мов під час організації освітнього процесу на першому та другого рівнях вищої освіти; популяризація науково-дослідної роботи серед здобувачів вищої освіти‚ що уможливило  звернення їх уваги на важливість дотримання культури наукового цитування та принципів академічної доброчесності під час здійснення наукових досліджень; набуття здатності молодими дослідниками до побудови грамотного публічного мовлення державною та іноземними мовами.

Робота науково-методичного семінару здійснювалася у межах 5 секцій:

1. Дискусійні вектори германістичних студій у мультикультурному просторі в синхронії та діахронії.
2. Романські мови у сучасному глобалізованому світі: коло проблем‚ здобутки‚ дослідницькі перспективи.
3. Перекладацькі виміри аналізу художнього твору: полілог інтерпретацій невидимого діалогу мовних особистостей автора та перекладача у тексті перекладу.
4. Новітні тенденції у методиці викладання іноземних мов і культур у закладах загальної середньої та вищої освіти.
5. Парадигма концептуалізації світу в літературній творчості Григорія Савича Сковороди: глибина ідей в лінгвістичному обрамленні непідвладної вічності (до 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди – 3 грудня 2022 року).

З огляду на тимчасові обмеження у постачанні електроенергії‚ у процедуру організації та проведення науково-методичного семінару були внесені суттєві корективи. Перший етап роботи – заслуховування виступів частини учасників у режимі онлайн-конференції із максимальним охопленням часового проміжку доступності світла‚ другий – обговорення та аналіз результатів дослідницької діяльності учасників‚ які не змогли представити результати проведених досліджень‚ на очному засіданні кафедрі теорії та практики іноземних мов. Результати аналізу були донесені учасникам на онлайн-засіданнях студентських проблемних груп кафедри: «Сучасні тенденції розвитку лексикології англійської мови» (д-р пед. наук‚ проф. Білецька І.О.)‚ «Іноземні мови в глобалізаційному просторі» (канд. пед. наук‚ доц. Паладьєва А.Ф.)‚ «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (канд. пед. наук‚ доц. Лаухіна І.С.)‚ «Німецька мова у сучасному суспільстві» (канд. пед. наук‚ доц. кафедри Веремюк Л.Л.)‚ «Мовні та комунікативні аспекти англомовного та німецькомовного дискурсу» (канд. пед. наук‚ доц. кафедри Авчіннікова Г.Д.) та під час онлайн-консультацій‚ проведених науковими керівниками випускних кваліфікаційних робіт зі здобувачами ОС «Магістр» І та ІІ курсів ОП «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно)‚ перша – англійська» зі спеціальності 035.041 Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно)‚ перша – англійська галузі знань 03 Гуманітарні науки.

Кількісні показники аналізу. Учасниками було представлено 121 доповідь‚ присвячена вирішенню актуальних проблем романо-германської філології та іншомовної лінгвометодики. Як видно із представлених діаграм‚ було репрезентовано доповіді: науково-педагогічних працівників (35 – 15‚8%)‚ педагогічних працівників (2 – 0‚9%)‚ здобувачів ОС «Бакалавр» ІІ курсу – (4 – 1‚8%)‚ здобувачів ОС «Бакалавр» ІІІ курсу – (8 – 3‚6%)‚ здобувачів ОС «Бакалавр» ІV курсу – (3 – 1‚4%)‚ здобувачів ОС «Магістр» І курсу – (134 – 60‚6%)‚ здобувачів ОС «Магістр» ІІ курсу – (35 – 15‚8%).

Якісні показники аналізу. Винятковими з дослідницької точки зору та беззаперечної наукової новизни стали доповіді д-ра пед. наук‚ проф. Білецької І.О. (“Verbalization of the concept STATE in English translations of fables, written by H. Skovoroda”)‚ канд. пед. наук‚ доцента Постоленко І.С. (“The analysis of fables and aphorisms by Hryhorii Skovoroda, which were translated in the USA: history, traditions, achievements”)‚ канд. пед. наук‚ доцента Капелюшної Т.В. («Гносеологічна цінність творчості Григорія  Сковороди в добу війни: знайти  світло в кінці тунелю та врятувати зранену душу») та здобувачів вищої освіти факультету іноземних мов: Блашкун Я.О. («Образи  та символи німецької містики‚ їх сучасні інтерпретації у рамках творчості Г.С. Сковороди»)‚ Дубова В.Б. («Застосування лексико-семантичних та граматичних перекладацьких трансформацій при перекладі байки «Бджола та Шершень» іспанською мовою») у рамках окремої секції‚ присвяченої парадигмі концептуалізації світу Г.С. Сковородою – просвітителя та винахідника формули щастя‚ проаналізувати яку потрібно кожному з нас під кутом воєнних дій‚ свідками яких ми є.

Змістовними та оригінальними з композиційної точки зору були доповіді викладача вищої кваліфікаційної категорії, викладача-методиста  Коростишівського педагогічного фахового коледжу імені І.Я. Франка Прохорової О.В. («Історія застосування методу Робіна Каллана при викладанні англійської мови в Україні») та вчителя-методиста вищої кваліфікаційної категорії Уманського ліцею №1 Лагуш Л.В. («Ціннісно-орієнтована концепція формування цифрової культури майбутнього педагога в закладі вищої освіти: візії‚ виклики‚ перспективи»). Організаційний комітет науково-методичного семінару висловлює сподівання‚ що співпраця із вчителями означених закладів загальної середньої освіти матиме продовження‚ оскільки повноцінна всебічна підготовка вчителя іноземних мов НУШ є неможливою без налагодження ефективного механізму такої взаємодії.

Наукова новизна представлених результатів полягає у тому‚ що: вперше системно проаналізовано структурні та семантичні типи англійських термінів різноманітних сфер із позиції антропоцентричної парадигми та стилістично-забарвлену лексику сучасної англійської мови в ключі концептуальних теорій; подальший розвиток отримали: особливості формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів ЗЗСО в світлі реформи НУШ‚ перспективи використання інноваційних технологій у практиці викладання іноземних мов у дистанційному форматі; уточнено: оптимальність застосування перекладацьких трансформацій при перекладі фрагментів різних типів дискурсу‚ відмінності в їх використанні.

Висловлюємо подяку всім учасникам за участь у науково-методичному семінарі та сподіваємося на подальшу наукову співпрацю у 2023 році!

.