НАДІЯ – ВТІЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ
17 березня 2016 року минає 120 років від Дня народження Надії Віталіївни Суровцової – письменниці, історика, політичної та громадської діячки, журналіста, перекладача, багаторічного в’язня сталінських катівень, жінки-легенди, «втілення українського духу». Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової, який відвідали студенти 22 групи факультету іноземних мов та куратор Кравченко К. А., відтворює атмосферу, в якій жила і працювала Надія Віталіївна. Експозиція закладу представлена двома залами, в одному з яких експонуються документи та фото періоду життя і творчості Надії Віталіївни, а в іншому відтворено інтер’єр її помешкання. Завдяки екскурсії студенти змогли дізнатися історію козацького роду Суровцових, про роки навчання Надії в Уманській жіночій гімназії, вивчення історії в Петербурзі, співпрацю в післяреволюційні роки з Михайлом Грушевським у Центральній Раді; про те, що Надія Віталіївна була першою жінкою з України, яка захистила докторську дисертацію у Віденському університеті; про майже 30 років заслань у концтаборах та продовження цькування після повернення до рідного міста Умань; про те, що сильний дух цієї жінки завжди притягував до неї творчу інтелігенцію, починаючи від перших десятиліть ХХ століття, далі шістдесятники і митці епохи Перебудови, для яких вона стала своєрідною зв’язковою поколінь. Мотивуючою була розповідь про опанування Надією Віталіївною 10 іноземних мов, переклади рідкісних видань, пов’язаних з історією роду Потоцьких, Уманню, Софіївкою з французької, німецької, польської мов, працю на користь Уманського краєзнавчого музею, клопотання про врятування будівлі польського костьолу та розміщення у ній Уманської картинної галереї. 17 березня 2016 року, в День її народження, о 14 годині в приміщенні Картинної галереї відбувся вечір пам’яті цієї світлої та мужньої людини, де своїми спогадами про неї поділилися всі ті, хто знав її і хто вдячний їй.




