МОВА ЯК ЕВРИСТИЧНЕ ЗНАРЯДДЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ І КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ СВІТУ НА ТЛІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР
17 квітня 2025 року на базі науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики (керівник – доктор педагогічних наук, професор Білецька І.О.) факультету іноземних мов було проведено ІІ Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію «Мова як евристичне знаряддя реконструкції і концептуалізації світу на тлі глобалізаційних та євроінтеграційних викликів діалогу культур», робота якої була спрямована на аналіз мови як багатогранного пізнавального знаряддя реконструкції та концептуалізації реалій навколишнього світу на тлі євроінтеграційних процесів, які посилюють потребу у здійсненні діалогу культур на засадничих принципах рівності, поваги різноманітності й мультикультурності.
Цьогорічна конференція відбулася завдяки співпраці Лабораторії з Житомирським державним університетом імені Івана Франка, Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Комунальним закладом вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», Українсько-німецьким інститутом Національного університету «Одеська політехніка» та Уманським національним університетом.
Дискусійний формат наукового заходу об’єднав широке коло вітчизняних мовознавців, перекладачів, викладачів, учителів та методистів, які здійснюють цілісний розгляд різновекторної мовної картини світу, що твориться на наших очах у перекладознавчій та методичній площині, яка є своєрідним «мостом» між теорією та практикою, наповнює іншомовну підготовку фахівця європейськими цінностями та вможливлює імплементацію кращих представлених вітчизняних і міжнародних практик.
Організатори та учасники конференції висловлюють слова щирої вдячності науковцям, які під час змістовних і наукоємких доповідей ознайомили з результатами своїх досліджень, а саме: Амеліній Світлані Миколаївні, доктору педагогічних наук, професору; завідувачу кафедри іноземної філології і перекладу Національного університету біоресурсів і природокористування України, тема доповіді: «Лексичні лакуни у міжкультурній комунікації та способи їх перекладу»; Жуковській Вікторії Вікторівні, доктору філологічних наук, професору; професору кафедри міжкультурної комунікації та іншомовної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка, тема доповіді: «Від конструкції до мережі: когнітивно-квантативне профілювання англійських абсолютних конструкцій»; Марценюк Олені Георгіївні, кандидату педагогічних наук, доценту; доценту кафедри германської філології, декану філологічного факультету Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», тема доповіді: «Використання імерсивних технологій у викладанні англійської мови»; Яловенко Ользі Вікторівні, кандидату філологічних наук, доценту; доценту кафедри англійської мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доповідь на тему: «Роль екзотизмів та невербальної комунікації в автентичному тексті: компаративний та перекладацький аспекти»; Гурському Ігорю Юрійовичу, старшому викладачу кафедри теорії та практики іноземних мов, члену науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, тема доповіді: «Образи-символи незламності людини у «Ліриці Маріупольських бомбосховищ» поетеси Оксани Стоміної».
У контексті роботи конференції було також проведено перекладацьку майстерню «Як скласти кубика Рубіка та подолати неперекладність лінгвокультурних реалій доби російсько-української війни засобами англійської мови?».
Конференція сприяла розбудові продуктивної моделі конструктивної взаємодії між досвідченими науковцями та початківцями, професійна підготовка яких відбувається на базі науково-дослідної Лабораторії лінгвокультурології та зіставної лінгвістики, на засадах партнерства та реалізації можливостей безперервного дослідницького розвитку. Для дослідників-початківців, які роблять перші методологічні кроки та прагнуть відчути дух пізнання, захід став «майданчиком» для реалізації їх особистісного потенціалу під час презентації оригінальних та завершених результатів наукових пошуків.
Організаційний комітет конференції щиро дякує всім її співорганізаторам та учасникам і сподівається на подальшу плідну співпрацю.
















