ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО МОВУ

Переглядів 129
21 лютого українці відзначають Міжнародний день рідної мови, який на офіційному рівні наша держава почала святкувати у 2002 році. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Започаткований ЮНЕСКО у 1999 році, Міжнародний день рідної мови з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея свята виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою.

Рідна мова — та, яку людина сприймає з дитинства, не вивчаючи її спеціально. Зазвичай це мова, якою спілкувалися в родині, мова матерів та батьків. В нашій країні державною мовою є українська, але й інші мови, щонайменше в кількості півтора десятка, є рідними для частини громадян.

Здобувачі вищої освіти факультету іноземних мов зібралися в цей день, аби нагадати про мову як елемент цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку.

Ініціативу членів студентського самоврядування підтримали обговоренням про особливі саме сьогодні аспекти української мови. Разом згадали про усі утиски та репресії, зміни, яких вона зазнала під час становлення, про негативний вплив насадженої радянської та російської культури; відзначили, що найбільшою особливістю української мови є наявність слів, які неможливо повністю передати в інших мовах, великої кількості синонімів, що дозволяє дуже точно й різноманітно передавати значення одного й того ж поняття. Цікавими були факти про діалекти мови та притаманний лише їй суржик, про визначення українського дубляжу як найкращого у світі.

Усі дійшли висновку, що українська мова часто асоціюється з теплом, добротою та емоційністю, вона визнана однією із наймелодійніших у світі, її словниковий запас вражає своєю глибиною та різноманітністю, а з початком повномасштабного вторгнення українська мова стала більше, ніж просто засобом спілкування, вона перетворилася на символ спротиву.

" data-title="ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ПРО МОВУ">

21 лютого українці відзначають Міжнародний день рідної мови, який на офіційному рівні наша держава почала святкувати у 2002 році. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Започаткований ЮНЕСКО у 1999 році, Міжнародний день рідної мови з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея свята виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою.

Рідна мова — та, яку людина сприймає з дитинства, не вивчаючи її спеціально. Зазвичай це мова, якою спілкувалися в родині, мова матерів та батьків. В нашій країні державною мовою є українська, але й інші мови, щонайменше в кількості півтора десятка, є рідними для частини громадян.

Здобувачі вищої освіти факультету іноземних мов зібралися в цей день, аби нагадати про мову як елемент цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку.

Ініціативу членів студентського самоврядування підтримали обговоренням про особливі саме сьогодні аспекти української мови. Разом згадали про усі утиски та репресії, зміни, яких вона зазнала під час становлення, про негативний вплив насадженої радянської та російської культури; відзначили, що найбільшою особливістю української мови є наявність слів, які неможливо повністю передати в інших мовах, великої кількості синонімів, що дозволяє дуже точно й різноманітно передавати значення одного й того ж поняття. Цікавими були факти про діалекти мови та притаманний лише їй суржик, про визначення українського дубляжу як найкращого у світі.

Усі дійшли висновку, що українська мова часто асоціюється з теплом, добротою та емоційністю, вона визнана однією із наймелодійніших у світі, її словниковий запас вражає своєю глибиною та різноманітністю, а з початком повномасштабного вторгнення українська мова стала більше, ніж просто засобом спілкування, вона перетворилася на символ спротиву.