18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
18 травня Україна вшановує жертв геноциду кримськотатарського народу — одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про усі злочини країни-агресора проти цілих народів!
На факультеті іноземних мов інститут кураторства працює у плідній співпраці із адміністрацією факультету. Так, до вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу долучилися куратори, які провели онлайн бесіди із здобувачами освіти своїх груп. Було наголошено, що депортація кримськотатарського народу — переважно дітей, жінок, літніх людей — радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання — шлях, який для багатьох став останнім. Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спец поселень у товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар. Всього до Узбекистану, спецпоселень в РРФСР та на Уралі було депортовано 47885 сімей.
Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та не дозволили повернутися на Батьківщину. Фактично, заслання тривало. Попри заборону, починаючи з 1967 року, кримські татари робили численні спроби оселитися на власній землі, в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестних рухів в СРСР. Але справді, масове повернення, репатріація, розпочалися після 1987 року.
Кримські татари – наші брати не по крові, але по силі духу, єдності та мужності. Ми маємо спільного ворога, отже, і боремося пліч-о- пліч. Сьогодні у ЗСУ нищить окупантів Батальйон «Крим» — добровольчий батальйон, створений у червні 2014 року в структурі МВС України. До березня 2015 року брав участь в АТО на сході України як рота (сотня) полку міліції особливого призначення «Дніпро-1». 12 листопада Президент України Петро Порошенко й очільник кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв анонсували переформатування кримськотатарської роти у батальйон. З березня 2022 року увійшов до складу Інтернаціонального легіону територіальної оборони України.
На окупованих територіях, зокрема в Криму, загарбники продовжують посилювати репресії проти кримськотатарського населення, застосовуючи методи залякування, викрадення та незаконного ув’язнення. За офіційною інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, станом на сьогодні на окупованих територіях Криму незаконно утримуються 218 осіб, з яких 133 — це представники кримськотатарського народу.
Ситуація в Генічеську, що на Херсонщині, також викликає занепокоєння, адже загарбники активно переслідують кримських татар. Місцеві жителі повідомляють про випадки викрадень та незаконних затримань представників кримськотатарської громади. Викрадених часто утримують без будь-яких підстав, а родичі не отримують жодної інформації про місцеперебування їхніх близьких.
Кримські татари, які завжди мали міцні зв’язки з рідною землею, тепер змушені жити в умовах постійного страху за своє життя та безпеку своїх рідних. Вони піддаються систематичним утискам через свою національну приналежність та релігійні переконання, що є нічим іншим, як політикою етнічного переслідування з боку окупаційної влади.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим вкотре закликає міжнародну спільноту звернути увагу на кричущі порушення прав людини та етнічні репресії, що відбуваються на окупованих територіях України, і вжити дієвих заходів для припинення цих злочинів.
Україна продовжує боротьбу за визволення своїх громадян та повернення окупованих територій, але ситуація з правами людини в Криму залишається критичною. Кожен день перебування цих людей в умовах окупації — це день їхнього життя в постійному страху і безправ’ї, що лише підкреслює необхідність міжнародної підтримки та солідарності з кримськотатарським народом.

